Чи було таке, що ви купили річ не тому, що вона справді потрібна, а заради задоволення чи під впливом маркетингових кампаній? Такі покупки — один із проявів надмірного споживання. Оксфордський словник пояснює, що надмірне споживання (overconsumption) — це дія або факт надмірного споживання чогось, а також надмірне використання природних ресурсів, особливо, в промислових процесах.
Простіше кажучи, це коли люди споживають більше ресурсів, ніж виробляють і ніж ті встигають відновлюватись. Це проявляється на індивідуальному рівні, але частіше надмірне споживання вимірюють на рівні країн чи навіть планети. Лише уявіть, щороку у світі виробляють 23 мільярди пар взуття, а викидають на сміття 22 мільярди пар. А людина у віці 35-44 років в середньому володіє 8 парами взуття. Пам’ятаєте пустелю в Чилі, понад 300 гектарів якої заповнені нерозпроданим одягом? Швидка мода й тренди — теж прояв overconsumption.
Як на надмірне споживання впливають маркетинг і, зокрема, Чорна п’ятниця? Чи бувають кампанії брендів проти overconsumption? Розповідаємо у тексті далі.
Чорна п’ятниця як стимул до зайвих покупок
Знаєте, які прогнозовані витрати людства на Чорну п’ятницю 2024 року? Жителі США в цей день витратять приблизно 10,8 мільярда доларів. Але чи всі покупки будуть потрібними й обдуманими? Навряд чи, адже працює один із найсильніших мотиваторів — FOMO (fear of missing out), тобто страх втраченої вигоди. Дослідження Eventbrite вказує, що цей метод впливає на 56% людей загалом.
Ви, як усі люди, мабуть хоча б раз піддавалися впливу знижок. Побачили акцію «другий товар у подарунок» чи знижку на нього, переконали себе, що він вам потрібен, а коли прийшли додому, поклали його в шафу і ніколи не використали. Було таке? Так працює один із чинників надмірного споживання на індивідуальному рівні, коли ми накопичуємо речі, які дуже рідко чи зовсім не використовуємо. Емоційні рішення, необдумані покупки, шкода про те, що купили щось до знижок — це про Чорну п’ятницю. Але чи є компанії, які дають виклик дню знижок?
Не чорні п’ятниці брендів
- Існують креативні й унікальні кампанії до Чорної п’ятниці, які діють навпаки — закликають не купувати в них чи пропонують альтернативу. Ось приклади:
Patagonia в 2011 році запустили кампанію Don’t buy this jacket (Не купуй цю куртку). Вони просунули свої цінності — наголосили на розумному споживанню. Кампанія була унікальною на фоні повідомлень про знижки — аудиторія почала цінувати бренд ще більше, тому його продажі не впали. - 2020 року IKEA запустила кампанію Buy Back Friday — запропонувала купити свої вживані меблі. Так IKEA показала цінності й екологічні принципи бізнесу та допомогла позбутися старих речей без шкоди для довкілля.
- Green Friday від Passenger Clothing. Від 2016 року британський бренд перетворює Чорну п’ятницю на Зелену. Компанія перераховує кошти на висадку дерев з кожної покупки під час знижок. Уявіть собі, кожен покупець «висаджує» 5 дерев і зберігає 1000 кв. м тропічних лісів.
Такі кампанії створюють все частіше, а в Україні від знижок на Чорну п’ятницю утримуються переважно локальні та малі бізнеси, адже для них це буде збитково та часто суперечитиме цінностям. Зверніть увагу, що змінюються погляди та цінності споживачів, які частіше думають про розумне споживання ресурсів.
Тренд недоспоживання: це реально?
Користувачі TikTok чи Instagram мабуть хоча б раз бачили відео з хештегом #underconsumption чи #underconsumptioncore, тобто «недоспоживання». Люди опублікували десятки тисяч відео про мінімалізм та ощадливість, в яких закликають максимізувати корисність покупок. Життя у стилі underconsumption найактивніше показує покоління зумерів і міленіалів.
Чому так? Можна виділити дві причини:
- Фінансові. Покоління зумерів вперше стикається з інфляцією, яка впливає на купівельну спроможність.
- Екологічні. Дослідження вказують, що понад 65% опитаних студентів хочуть купувати більш екологічно.
Але варто зауважити, що в деяких випадках поведінка сталого споживання може бути не через власне усвідомлення проблеми, а лише щоб бути в тренді та здаватись усвідомленими. Чи це погано? Вирішувати не нам.
Як Ecocorn протистоїть надмірному споживанню
Уявіть собі світ, де одноразовий посуд не стає вічною проблемою для планети, а перетворюється на добриво для нового життя. Саме так працює біорозкладний посуд. Це не просто зручність для вашого пікніка чи вечірки, а крок до свідомого споживання. Такий посуд протистоїть надмірному споживанню, адже не шкодить довкіллю і популяризує свідомий підхід до використання ресурсів.
Як він допомагає? Передусім, він замінює пластик. Біопосуд виготовляють з натуральних матеріалів, наприклад, з кукурудзяного крохмалю, який легко розкладається і повертається до природи, а не залишається навічно на звалищах чи в океанах.
Але справа не лише у матеріалах, які не шкодять. Замість того, щоб бездумно купувати гори пластику, ми обираємо біорозкладний посуд, який не засмічує планету. Це спосіб показати, що нам не все одно, що ми прагнемо покращити ситуацію навіть невеликим внеском. Це шанс сказати «ні» надмірному споживанню та «так» усвідомленому вибору. І хто сказав, що турбота про природу не може бути зручною?
Як кожен може зменшити споживання
Якщо ви хочете розвинути звички здорового споживання, найперше, шукайте баланс між ощадливістю та якістю життя, щоб підтримувати своє благополуччя. Не потрібно повністю відмовлятися від матеріальних покупок, а підходити до них продумано.
По-друге, варто працювати над своєю фінансовою грамотністю. Почати з формування бюджету, який забезпечує задоволення базових потреб і основних витрат. Фінансово грамотні люди більш стійкі до агресивного маркетингу та зайвих покупок, тому не піддаються маркетологічним методам Чорної п’ятниці.
Отож, надмірне споживання вже стало символом сучасного світу, яке підсилюють розпродажі, такі як Чорна п’ятниця, що перетворює покупки на своєрідний марафон. Однак все більше людей обирають тренд недоспоживання, розуміючи важливість раціонального споживання ресурсів. Уявіть собі, якщо правильно підходити до недоспоживання, воно допоможе прийти до фінансової стабільності та більш цілеспрямованого способу життя. А тренд #underconsumption доводить це.
