Зміст статті:
- Чи були екосвідомими різні покоління
- Роль бізнесу у формуванні екосвідомості
- Чи буде екосвідомість розвиватися надалі
Що таке екологічна свідомість? Насправді, єдиного визначення немає і кожен може трактувати це по-різному. Простими словами можемо сказати, що це рефлексія щодо місця і ролі людини в природі. Людина не живе, відмежувавшись від природи, а розуміє, що є її частиною та має вплив на неї.
Також екосвідомість — це сукупність екологічних знань людини, її ставлення до довкілля, переконань, готовність до дій задля його захисту та збереження. Це не лише про сортування сміття чи перехід на багаторазові пляшки, а про щось глибше. Про усвідомлення: чи потрібна мені кожна річ, яку я купую? Як мої покупки та звички впливають на довкілля?
Екологічна свідомість – це про перехід від “природа для людини” (антропоцентризм) до “гармонія людини і природа” (екоцентризм).
Екосвідомість складається з:
- знань: розуміння взаємодій та наслідків дій для природи;
- ставлення: бережливе відношення до природи та довколишнього середовища;
- поведінки, що підкріплює попередні пункти: дії, направлені на збереження та охорону довкілля (сортування сміття, компостування органіки, використання біорозкладних одноразових речей, повторне використання або здача на переробку тощо);
- просвіти: підвищення обізнаності оточення про важливість екологічного споживання та збереження природи.
Сьогодні це вкрай актуально, адже клімат змінюється, зникають природні ресурси, а сміттєві звалища стають все більшими. Ідея жити екологічно вже не є чимось складним, але чи було так завжди?
Чи були екосвідомими різні покоління
Чи можемо ми сказати, що люди кілька століть тому були більш екосвідомими, ніж ми зараз? І так, і ні. Так, екологічної кризи, як зараз, не було. Але й не було всіх «можливостей», щоб її створити. З одного боку, життя людей було нероздільним від природи, а споживання ресурсів — мінімальним. Проте це не був свідомий вибір, а вимушений.
Тому можемо вважати, що екосвідомість, як ми розуміємо її зараз, це усвідомлення наслідків технологічного прогресу та неконтрольованого споживання, яке почалось у 20 столітті. Спершу захоплене технологіями людство думало, як виробити й використати чим більше, а вже потім усвідомило наслідки цього. Це як в дитинстві, коли отримали цілий пакет солодощів і з’їли їх одразу, не думаючи про наслідки.
Покоління Z і міленіали. За спостереженнями та дослідженнями, покоління зумерів є найбільш відповідальним у відносинах з навколишнім середовищем.
Молодь підтримує бренди, які виробляють етично. Такими є й міленіали, які теж зростали з вільним доступом до інформації, і є більш обізнані з проблемами. Обізнаність є одним з чинників, чому ці покоління більш відповідально підходять до споживання.
А також дослідження вказують, що ці покоління є більш самокритичними і вважають, що можуть зробити більше. І вони швидше, ніж старші, думають, що те, що є корисним для них, може бути шкідливим для природи.
«Зумери виросли в умовах, коли кліматична криза стала світовою темою номер один. Для них екосвідомість — це органічна частина їхнього життя. Це покоління активно бере участь у мітингах, підтримує екологічні стартапи й обирає продукти, які мають мінімальний вплив на природу. Екологічність для них — це стиль життя, і вони часто керуються емоціями й бажанням відчувати себе частиною змін. Міленіали розуміють важливість екології, але їхній підхід більш прагматичний. Вони хочуть інтегрувати екологічні цінності у своє життя, не жертвуючи комфортом», — коментує засновниця Ecocorn Валерія Кузьменко.
Покоління X і бебі бумери. Коли 50% опитаних зумерів кажуть, що відчувають сором за «нездоровий» спосіб життя, то серед опитаних іксів таких 31%. А серед бебі бумерів лише 16%.
«А ось покоління «Ікс» має іншу перспективу. Їхній підхід часто більш раціональний і пов’язаний із практичністю. Вони оцінюють екологію крізь призму економії, інновацій і реальних результатів. Саме серед представників Gen X найчастіше можна знайти керівників великих проєктів, спрямованих на відновлення довкілля чи впровадження нових технологій», — зазначає різницю Валерія Кузьменко.
В такому контексті варто будувати діалог між поколіннями. Молодші можуть пропонувати нові ідеї, а старші мають досвід, який допоможе реалізувати їх. Є ще один чинник, який впливає як на зміни довкілля, так і на свідомість суспільства, — це бізнес.
Роль бізнесу у формуванні екосвідомості
Бізнес має вагомий вплив на масові звички та культуру споживання. Тому понад 81% опитаних людей вважають, що бізнес повинен піклуватися про навколишнє середовище. Компанії можуть впроваджувати свідоме ставлення, починаючи з себе:
- вимірювати викиди парникових газів в атмосферу ти знижувати їх;
- розумно споживати електроенергію та інші ресурси.
Це — найменше, що можна зробити.
Також бренди можуть пропагувати розумне споживання через:
- свої продукти;
- опаковання;
- маркетингові кампанії;
- корпоративні ініціативи.
Такі бренди отримують підтримку від суспільства — від покоління зумерів і міленіалів найперше. Приклади деяких брендів ми згадували у попередній статті.
«Бізнес має унікальну можливість впливати на екологічну культуру. Наприклад, через продукт можна донести ідею про важливість сталого споживання: використання екологічних матеріалів чи впровадження інноваційних рішень часто стає сигналом для споживачів.
Навчання співробітників — це ще один потужний інструмент, що допомагає формувати правильне ставлення до екології всередині компанії. А залучення клієнтів до ініціатив, таких як переробка чи висадка дерев, створює атмосферу взаємодії й партнерства. Окремо варто згадати співпрацю з екологічними організаціями: такі проєкти не лише позитивно впливають на природу, але й підвищують довіру до бренду серед спільноти», — говорить Валерія.
Чи буде екосвідомість розвиватися надалі
Екосвідомість — не лише тренд молодшого покоління, але необхідність. Зміни починаються з найменших рішень в повсякденному житті «чи потрібна мені пластикова кришечка й соломинка?» і закінчуються політикою глобальних корпорацій. Саме бізнес має найбільше сили й «влади» поширити ці ініціативи, впливаючи на суспільство, яке не проти цього.
«Кожне покоління, кожен бізнес і кожен крок формують майбутнє нашої планети. Важливо шукати точки дотику, які об’єднують різні підходи й перетворюють їх на спільний рух до екологічно свідомого суспільства», — додає засновниця Ecocorn Валерія Кузьменко. Бо розвиваючи екосвідомість, ми не тільки інвестуємо у збереження довкілля, але й в якість життя наступних поколінь.
