Зміст статті:
- 1. Забруднення природи й океанів
- 2. Загроза для здоров’я людей і тварин
- 3. Неможливість переробити стільки пластику
- 4. Економічні збитки від пластикового сміття
- 5. Екосвідомість і політична воля
Пластикові виделки, стаканчики, пакети — легкі, зручні (насправді не завжди) та дешеві. Чи знали ви: колись навіть вважали, що одноразові поліетиленові пакети врятують навколишнє середовище, якщо ними замінити паперові, для створення яких вирубували дерева? Але зараз одноразові вироби стали однією з найбільших проблем забруднення довкілля.
Тому країни по всьому світу поступово забороняють одноразовий пластик і замінюють його на безпечні альтернативні матеріали, такі як кукурудзяний крохмаль чи цукрова тростина. Розповідаємо про 5 основних причин, чому це відбувається.
1. Забруднення природи й океанів
Одноразовий пластик займає значну частину сміття, яке потрапляє у водойми, ліси та навіть повітря. Він не розкладається природним чином, а залишається у ґрунті на сотні років. І навіть після розкладу мікропластик продовжує засмічувати довкілля, шкодити тваринам і потрапляти в наш організм.
Європейський союз одним із перших прийняв радикальні заходи — від 2021 року заборонено усе, що має доступні альтернативи:
- соломинки для напоїв;
- одноразовий посуд;
- одноразові контейнери для їжі та напоїв;
- палички для тримання надувних кульок;
- ватні палички.
Чому так? За підрахунками понад 80% сміття на узбережжях ЄС утворює пластик, а одноразовий — близько 50% від усього сміття.
2. Загроза для здоров’я людей і тварин
Пластик шкодить як планеті, так і живим істотам. У тварин він накопичується в організмі, може спричиняти смерть від отруєння чи непрохідності травного шляху. А мікропластик вже знаходять у воді, повітрі та в наших судинах.
2017 року Кенія ввела заборону на пластикові пакети. Порушникам загрожує ув’язнення терміном до чотирьох років або штраф від 19 до 38 тисяч доларів. Чому покарання таке серйозне? «Якщо ми продовжимо так і далі, то до 2050 року у нас буде більше пластику в океані, ніж риби», — так пояснював представник країни у програмі ООН зі захисту навколишнього середовища.
3. Неможливість переробити стільки пластику
За статистикою, у світі переробляють лише 9% пластику. Решту або спалюють, або просто викидають на звалища та природу. Країни з розвиненою економікою, такі як Німеччина та Франція, запроваджують обов’язкові системи роздільного збору, депозити за пляшки. А також діють закони, які змушують виробників відповідати за утилізацію упаковки.
У країнах, які розвиваються, такі як Індонезія, Філіппіни чи Індія, заборони вводять через перенавантаження систем утилізації. Їхні звалища просто не справляються з обсягами відходів, а частина пластику потрапляє у річки й океани.
4. Економічні збитки від пластикового сміття
Пластикові відходи дорого коштують громадам, адже їх треба прибирати, утилізовувати, а забруднені пляжі більше не приваблюють туристів. Щороку потрібно витрачати сотні мільйонів євро на очищення узбереж від пластику. Тому відмовитися від нього — це також економити бюджет громад.
5. Екосвідомість і політична воля
Свідоме споживання стало глобальним трендом. Люди хочуть жити екологічніше, компанії шукають альтернативи, а уряди реагують законодавчо. Тому країни, які ще не регулюють використання пластику, вже готують відповідні законопроєкти.
Чи існує гідна альтернатива одноразового пластику
Відмовитися від пластику не означає втратити зручність. Сьогодні існує альтернатива — біорозкладний посуд з кукурудзяного крохмалю. Він має вигляд, як звичайний, але:
- виготовлений із відновлюваної сировини;
- не містить токсичних домішок;
- розкладається за 18-24 місяців.
А також він міцний, як традиційний посуд — не ламається і не прогинається під вагою їжі.
Країни відмовляються від пластику через реальну загрозу для довкілля, здоров’я та економіки. Наступний крок — наш. Коли обираємо біорозкладний посуд замість традиційного пластикового, ми підтримуємо чистіші океани, безпечніше майбутнє та світ без сміття.
